tale

I [teil] n

1) розповідь; історія; повість

stirring tale — хвилююча розповідь

romantic tale — романтична історія

the Winter's Tale — Зимова казка (п'єса Шекспір; свідчення)

that tells its own tale — це говорить саме за себе, після цього ніяких інших доказів не потрібно

2) часто pl чутка, вигадки

it's only a tale — це усього лише розмови; розм. плітки, вигадки; брехня, казки; неправда

he told me a tale — він збрехав мені

3) щось неіснуюче, фікція

4) тк.; sing; icт. рахунок, перерахування; число

by tale — на рахунок, поштучно

the tale of dead and wounded — число убитих, поранених; сума, список, сукупність

the yearly tale — сума за рік

the tale of traits — сукупність рис (характеру)

a Canterbury tale, a tale of a tub, old wives' /travellers є tales — вигадки, байки, бабусині казочки, жіночі плітки, мисливські розповіді, небилиці

to tell the tale — розповідати про нещастя

he lived to tell the tale = — є живий свідок цих (трагічних) подій

to tell /to bring, to carry/ tales — розголошувати секрети; брехати, розносити плітки

to tell tales out or school — розбовтувати чиїсь секрети; = виносити сміття з хати; оббріхувати, навушничати, доносити

to hold /to make, to give, to tell/ no tale of smth — не додавати чомусь значення

thereby hangs a tale — про це є що розповісти

II [`tuːlei] n; бот.

очерет (Scirpus gen.)